2 February 2015

Безпека та оборона.

Це ті питання, які сьогодні чи не найбільше турбують українця. Бачу два основних принципи побудови надійної оборони держави. Перший — це довіра. Надійна оборона країни залежить насамперед від довіри людей до влади та військовослужбовців, армії до своїх командирів. Без довіри не буде сильної армії, не буде перемог. Починати потрібно з відновлення довіри до керівництва. Грамотного кадрового підбору у армію та силові структури. Такий підбір має базуватися на конкурсі із залученням кращих професіоналів з України та світу. Коли з армії зникнуть генерали, які ніколи не воювали, які не цінують життя солдата і не мають жодного авторитету, а на їх місце прийдуть справжні професіонали, тоді ми зможемо сформувати ефективне командування, яке, в свою чергу, запропонує нову стратегію і тактику, проведе ефективну реформу збройних сил. Друге — це зміна принципу формування збройних сил. Українці споконвіку були господарями і воїнами. Наше військо історично базувалося на широкому ополченні. Сьогодні маємо повертатися до тієї системи, коли кожен чоловік пройде військовий вишкіл і, у разі потреби, зможе захистити свій рідний край. Таку систему побудови збройних сил має нейтральна Швейцарія, котра здатна у короткі терміни мобілізувати 1,8 млн. чоловік армії. За таким принципом будувалося у минулому козацьке військо. Як показали теперішні реалії, сподіватися можна лише на себе і свої власні збройні сили. Щоб не годувати чужу армію, треба шанувати свою.

Боротьба з корупцією.

Україна регулярно потрапляє до рейтингу найкорумпованіших країн світу. Корупція зло часом гірше за зовнішнього ворога. Без подолання корупції не буде розвитку і не буде перемоги у війні. Боротися з корупцією потрібно починати на кількох рівнях. По-перше, почати з самого верху. Коли суспільство побачить жорсткі дії щодо корупціонерів високопосадовців, воно повірить у реальність боротьби з корупцією і почне самостійно допомагати виявляти корупціонерів. По-друге, потрібно знищити саму основу корупції, перш за все, заплутане законодавство. Кожна норма закону повинна мати однозначне трактування або бути скасованою. З цього починалися реформи у Сінгапурі, що регулярно посідає перші місця у міжнародних антикорупційних рейтингах. По-третє, потрібно розгорнути широку пропагандистсько-просвітницьку антикорупційну діяльність. Ментально українці повинні усвідомити, що корупція — це погано, а корупціонер має стати суспільним “вигнанцем”. З ним мають переставати вітатися. Він має втрачати усі соціальні пільги. Тоді буде відчутна невідворотність покарання. Корупцію можна здолати і для нас мають служити прикладом Сінгапур і Грузія.

Політики і влада.

Принцип відповідальності і служіння суспільству має бути головним у політиці. Згідно Конституції України саме народ є джерелом влади, проте народ повинен отримати інструмент впливу на владу. Сьогодні лише раз на п’ять років ми через вибори можемо впливати на владу. Народу потрібно надати право відкликати будь-якого політика, представника виконавчої, законодавчої влади чи місцевого самоврядування через проведення референдуму у відповідній територіальній одиниці. Народна ініціатива реалізована через референдум повинна бути обов’язковою для виконання. Це практика демократичного світу. Наприклад, у США відбувається щороку до сотні місцевих референдумів дорадчих чи обов’язкових для виконання. У Швейцарії через референдуми вирішується більшість питань місцевого і центрального управління аж до встановлення норм податків. В Україні віче і збори були головним інструментом управління громадами. Будь-яке формальне право не може бути вищим за право народу. Будь-які дії політиків мають бути відкритими для суспільства. Прозорість гарантує надійний контроль.

Економіка.

Можливість отримувати достойний дохід є основою будь-якої розвиненої і заможної держави. Чим багатші громадяни, тим багатшою і сильнішою є держава. Робочі місця створюють підприємці. Інвестиції приходять туди, де є стабільні правила гри протягом довгого часу, а інвестору надають податкові пільги. Бізнес платить податки тоді, коли податкова система не забирає у нього останнє. Закон має бути одним для всіх і для великих і для малих підприємців, але малі повинні отримати більше сприяння від держави, бо вони виконують соціальну функцію, створюють робоче місце для себе і для інших. Бюрократія і надмірна зарегульованість вбиває економіку. Це ті прості правила, за якими працює економіка. Проста і зрозуміла економічна політика, що стимулює підприємницький дух повинна бути основою діяльності кожного українського уряду. Щоб відновити свій потенціал, вивести економіку з “тіні” Україна має скасувати складні податки і залишити лише фіксований податок від обороту. Необхідно скасувати зайві контролюючі органи і регуляторні акти. Тоді запрацює економіка і відродиться Україна.

Місцеве самоврядування.

Реальна бюджетна, податкова, управлінська децентралізація допоможе швидше навести порядок у державі. Центральна влада повинна забезпечувати виключно питання оборони і захисту інтересів українських громадян за кордоном. Місцева влада повинна отримати повноваження і ресурси для якісного надання послуг населенню. Більшість соціально-економічних проблем мають вирішуватися на місцях. Більшість зібраних податків мають залишатися на місцях і йти на розвиток тих територій, де вони збираються. Податки з підприємців мають збиратися за місцем їхньої основної діяльності. За умови проведення реальної децентралізації, політики стануть відповідальнішими. На місцях важче сховати свою бездіяльність і потрібно буде показувати результат.

Люстрація.

Без люстрації ми не зможемо збудувати нову державу. Люстрація повинна перш за все враховувати корупційні діяння. Люстрація має відбуватися прозоро. Остаточні рішення має приймати суд після всебічного розгляду справи. Найкраще скористатися досвідом сусідніх Польщі, Чехії і Словаччини, які пройшли через цивілізований процес очищення влади. Потрібно змінити всі старі кадри законодавчої, виконавчої, судової влади. Свого часу Вацлав Гавел сказав: “Краще п’ять років помилок ніж п’ятдесят років саботажу”. Люди причетні до корупції, зловживань владою мають втратити почесне право представляти народ у владі.

Міжнародна політика.

Українці мають навчитися покладатися виключно на себе, виходячи з власних інтересів без постійного оглядання на чужі позиції. Тільки таку країну поважатимуть на міжнародній арені. Сучасний світ — це світ конкуренції. Століттями ми були лише іграшкою у руках сильних сусідів. У XIX- XX ст. Україну ділили Російська, Німецька та Австро-Угорська імперія. У XXI столітті Україна стала ареною боротьби між Росією, США та “старою Європою” на чолі з Францією та Німеччиною. Україна повинна шукати союзників, які мають такі ж проблеми, як і ми. Сьогодні нашими союзниками можуть бути ті, кого історично роздирали імперії. Це країни Східної Європи. Ми повинні прагнути реалізації великого союзу від Балтійського до Чорного моря. Такий союз зможе дати економічні і політичні вигоди. Захистити спільні інтереси України та сусідніх країн “нової Європи” перед сильними сусідами. Разом ми станемо геополітичною силою. Загальний же принцип повинен полягати в тому, що Україна вступає у ті союзи, які приносять їй користь.