25 February 2016

Сьогодні Україна переживає загострення ситуації в суспільстві, яке викликане несприйняттям дій влади, що 16 лютого розіграла у Верховній Раді цинічний спектакль, збрехала українському народу, принизила гідність героїв Небесної сотні і героїв АТО своєю ницістю. Саме так суспільство сприйняло голосування народних обранців, які засвідчили незадовільну роботу уряду та одночасно видали пану А. Яценюку “індульгенцію” до осені. І це робили нібито вчорашні майданівці, які за час перебування в стінах парламенту трансформувалися в своїх попередників.
Країна звитяжно пережила Майдани Свободи і Гідності, що започаткували в українській державності епоху Майданної України. Майданна Україна вручила відповідальність за долю країни громадам, рішуче відмовивши в цьому праві владним псевдоелітам. 
Френсіс Фукуяма, відомий соціальний мислитель та один з провідних аналітиків світу, автор теорії «кінця історії» вважає український Майдан «грандіозною історичною подією,однією з найзнаменитіших у світі. Його значення виходить далеко за межі України. Це грандіозна битва за розширення сучасних форм демократичного правління».
Явище Майдану уже ввійшло у світову історію. Однак його сутність, принципи існування та наслідки для міжнародного товариства ще не осмислені навіть в Україні. Майдан не став об’єктом грунтовного адекватного вивчення та імплементації у всі сфери життя. На жаль, за два роки українське суспільство не спромоглося усвідомити найголовніше — Майдан це не революція. Більше того, він не має нічого спільного з революцією як більшовистською традицією «докорінного перевороту у житті суспільства, який призводить до ліквідації віджилого суспільного ладу». 
Саме тому розмови та меми про третій Майдан в Майданній Україні - це стилістика і наміри прямих та гібридних ворогів української державності… Майдан — це не подія одного чи кількох днів. Майдан — це стиль життя оновленної України.
Майдан — це суто українське суспільно-політичне явище-феномен 21 сторіччя, яке формується як внутрішня потреба громадянського суспільства у постійних та цілеспрямованих змінах на всіх рівнях життя в партнерських горизонтах довіри та відповідальності. Майдан — це процес безперервного якісного удосконалення громад, гармонізації місцевого самоврядування та органів державної влади на мирну вимогу громадян, тобто це нова якість суспільства. Майдан, зрештою, це нова форма мирного супільно-політичного співіснування громад та влади, де обидві сторони є партнерами, а не антагоністами в ієрархічній піраміді минулого.
Але саме в революційно-більшовицьку риторику та виключно вуличні дії нас намагаються втягнути зараз різнонаправлені сили майданного українофобства, прикриваючись прореволюційною стилістикою камуфляжного трешу та мертвих політичних гасел, на фоні славетних образів та облич Євромайдану, використовуючи пряму брехню громадам, які знедолені і втомлені від безпросвітного очікування перемін на краще.
Те, що за спинами тих, хто зараз організовує так званий Майдан-3, маячать постаті ФСБ та осіб, що несумісні із цінностями Майдану, сумніву немає. І це не робить честь українським спецслужбам, які не спромоглися вчасно відслідкувати рух мобільних гібридно-терористичних груп в столиці країни.
Однак є ще один аспект Майдану, про який не бажають говорити можновладці. Майдани України змінили докорінно супільство, дали початок інціативним рухам на продуктивний розвиток. Але нову якість суспільства, виплекану Майданом, не зуміли побачити та адекватно засвоїти так звані українські еліти. Чиновництво люто опирається новим рухам у суспільстві. Вони продовжують вважати себе центром політичного (як і будь-якого іншого) життя в країні, який має вказувати громадянам що і як робити, а в разі потреби ще й брутально покрикувати на них за неповороткість.
Протиріччя між владними елітами, які впиваються владою та її можливостями, і суспільством, яке намагається жити новими, Майданними цінностями, стають все виразнішими. Зрештою, вони теж можуть призвести до виникнення протистояння. І якщо зараз кияни, як і жителі практично всіх сіл і міст країни, не підтримали радикалістів, то завтра ситуація може змінитися. 
Майдани для українських громадян — це можливість жити в новій і щасливій Україні. Майдан для нинішніх можновладців — це можливість капіталізувати свої посади в особистих інтересах. Причина такого становища криється в різному розумінні одних і тих самих речей. Майдан для супільства — це цінності, за які віддали життя герої Небесної сотні. Майдан для владних еліт — це ідеологія вчорашнього дня — ідеологія цинічного збагачення.
Очевидним є те, що владна система, прикриваючись гібридно-месіанською агресією путінсько-терористичних військ, діє в мілітарній стилістиці Кремля, грабуючи свою державу під патріотичними гаслами та принижуючи суспільство. 
Громади України вимагають рішучих дій заради сьогодення і майбутнього.
Партія Патріот не бажає і надалі миритись з таким цинізмом нинішньої влади і відгукуючись на запити громадянського суспільства висуває такі вимоги:
1. Скасувати парламентські канікули у Верховній Раді України і виконувати конституційні обов’язки, виходячи із геостратегічної обстановки навколо України і прямих викликів та загроз з боку путінської Росії.
2. Відставка Генерального прокурора має трансформуватись в реальну реформу прокурорської системи. 
3. Діяльність коаліції має базуватись на чітких регламентних нормах, однією з яких має бути відповідальність за реалізацію програми діяльності. Склад коаліції має бути легалізований персонально. 
4. Безпековий сектор держави має стати ініціатором творення альтернатив Мінським домовленостям, які мають орієнтуватись на Будапештські гарантії та стратегічне партнерство України із країнами 20 G.
5. Конституційні зміни мають прийматись як стратегічне бачення перспектив розвитку України. Виступаємо категорично проти маніпулятивних дій щодо сегментування Конституції за одномоментними інтересами кланових груп. 
6. Військово-цивільні адміністрації в Україні мають стати особливою тимчасовою формою управління на територіях, які потерпають від проявів глобального гібридного тероризму. Вона повинна передбачати зосередження повноти влади в руках керівника ВЦА з усіх питань життєдіяльності підпорядкованої території, в тому числі пряме підпорядкування представників силових структур.
7. Самоврядування в Україні має реалізуватися беззаперечно на засадах субсидіарності та перспективах функціонування інфраструктурних мегасистем під державні гарантії.
8. Україна має втримати в державному функціоналі інфраструктурні платформи кіберзахисту та національних систем державно-приватних послуг онлайн.
9. Маємо формувати цифрову демократію на засадах цифрового конституційного процесу - від розширення можливостей інтелектуальної власності до поєднання всіх економічних укладів в Майданній Україні як самореалізації волі і бажань громад і громадян.
10. Міжнародних партнерів слід орієнтувати на інструментарій самореалізації Майданної України, а не на старі статусні інститути минулої влади.
11. Україна має стати країною МАЙДАННИХ СЕРЕДОВИЩ ЖИТТЯ, а не централізованого елітарного класу правителів олігархічного середовища.
12. Потенціалом реальної економіки України мають стати креативні індустрії, які входять в життя кожної громади. 
13. Досвід кооперації початку минулого століття на теренах Західної України (економічна модель Шептицького) та кластерні практики територіальної розбудови мають стати нашими орієнтирами розширення можливостей життя в Україні.
14. Партнерство в безпековому секторі (як поліфункціональному середовищі комплексного захисту) має стати базою для модернізації Збройних Сил і всіх силових структур.
15. Термінова заміна діючого регламенту Секретаріату КМУ, що орієнтований на галузево-лобістське стримування розвитку України, на тотальне е-урядування на засадах функціонального координаційного сервісу допомоги і підтримки - від законодавчого до юридичного забезпечення поточного життя, адекватного сервісу підтримки суспільних ініціатив конструктивно-перспективного розвитку. 
16. Започаткувати на територіях мотиваційні моделі творення ЗМІ та ЗМК як інструментів висвітлення життєдіяльності громад.
17. Сформувати законодавчу базу щодо функціонування в Україні постійної соціологічної індикації процесів та створити аналітично-прогнозні і регламентно-координуючі сервіси загальнодержавного рівня.
Україна віднині є державою майданів - середовищ життя - всіх громадян, відповідальних за своє майбутнє. Вони сьогодні реально майже в кожному населеному пункті будують своє життя на ціннісних засадах, що подарували нам герої Небесної сотні, а не на інтересах і ідеологічних догмах минулого.
Необхідно зважати на історичне коріння українства і плекати кожен населений пункт, а не зганяти десятки сіл в так звану об’єднану громаду. Кожна громада має право і можливість бути спроможною, такою, в якій зможе реалізувати свій потенціал громадянин незалежної України.
І саме таку позицію ми маємо відстоювати у своїх вимогах до влади. І саме на це має бути націлена діяльність влади — як центральної, так і місцевої. І лише в поєднанні зусиль влади і громад ми можемо вистояти у боротьбі з агресором та досягти поставленої мети – виправдати сподівання Небесних Героїв Майдану і АТО та нових поколінь Майданної України.

Tags: