Сьогодні зранку, 3 березня поліція у кращих традиціях часів режиму Януковича знищила наметове містечко під стінами українського парламенту. Представники правоохоронних органів застосовували грубу фізичну силу до мітингувальників. Частина з постраждалих від рук силовиків — учасники війни з Росією.

Поліція затримала 100 осіб і проводить слідчі дії. Чому через чотири роки після загибелі Небесної Сотні влада вдалася до силового сценарію, i-ua.tv погодився пояснити у своєму коментарі лідер партії «Патріот» Микола Голомша.

Сьогодні зранку, 3 березня поліція у кращих традиціях часів режиму Януковича знищила наметове містечко під стінами українського парламенту. Представники правоохоронних органів застосовували грубу фізичну силу до мітингувальників. Частина з постраждалих від рук силовиків — учасники війни з Росією. Поліція затримала 100 осіб і проводить слідчі дії. Чому через чотири роки після загибелі Небесної Сотні влада вдалася до силового сценарію, i-ua.tv погодився пояснити у своєму коментарі лідер партії «Патріот» Микола Голомша.

«Уряд замість створення гідного середовища для життя громадян та розвитку економіки, вдався до схем грабунку. У результаті, відбуваються суцільні корупційні скандали від найвищих до найнижчих ешелонів влади. Грабіжницька політика керівництва держави призводить до зубожіння населення і викликає справедливі протести народних мас. Але, на жаль, громадяни не завжди можуть сформулювати свої вимоги влучно і правильно. Гасла активістів Саакашвілі про Антикорупційний суд і тому подібне, не відображали запити людей. Саме тому, більшість громадян не підтримало їх акції. Однак біля Верховної Ради зібралася певна кількість невдоволених людей. Вона вимагала на користь українського народу прийняти радикальні зміни і категоричні рішення.

Але на жаль, влада так і не провела діалог з цими людьми. Хоча, його варто було розпочати, аби кожен українець міг зрозуміти, чого хочуть протестувальники. У мене складається враження, ніби влада принципово не чує свій народ і не помічає людей. Вона замість діалогу, у найгірших традиціях нашого північного сусіда, вдалася до створення поліцейської держави. У непростий час війни вона дала народу блюзнірський месседж: «ми вас зметемо». Але гратися з народом не можна. Бо влада лише тимчасовий апарат, який виконує волю громадян.

Я також не розумію нардепів, які організували людей на протести. Вони виявилися нездатними донести до відома Верховної Ради і суспільства вимоги мітингувальників. Крім того, наші народні обранці нехтують проблемами, які турбують всіх громадян України. Мова йде про драконівські тарифи на комунальні послуги і незаконне підняття цін без відповідного підвищення заробітної плати з урахуванням інфляції та зростання цін на товари загальнонародного вжитку. Замість цього, депутати з трибуни висловлювали ідеї молодих грантоїдів, які живуть у віртуальному світі і замість вирішення проблем громадян, бавляться у політичні технології.

На жаль, в Україні навіть не існує справжніх соціологічних служб, здатних донести до влади потреби людей. Замість них у нас діють такі собі підрозділи, які займаються вивченням рейтингів партій та кандидатів у президенти. Це ганебно. Така ситуація, деякою мірою, посприяла урядовій політиці. Наші можновладці замість стратегічних реформ, вдалися до косметичних дій, спрямованих на окозамилювання.

В Україні, на жаль, створена олігархічно-автократична система. Бо 60 — 80% валового національного продукту належить олігархам-автократам. Вони, використавши надбання Революції Гідності та запал людей, прийшли до влади, сформували ідилію для собі подібних кланів, завели до ВР і в уряд своїх працівників та не дають можливості прогресу.

У результаті, влада замість того, щоб розпочати діалог з мітингарями, розпочала банальну розправу. І цим вона продемонструвала нехлюйське ставлення до людей. Після сутички між поліцейськими та демонстрантами, президент ходив у лікарню до правоохоронців. Чому він не прийшов до громадян, які стояли під Верховною Радою? Чому він не поцікавився у них про причини їх перебування під парламентом? Чому він не ініціював формування відповідної комісії для вирішення їх проблем? Тепер проти людей, які жили в наметовому містечку порушують кримінальні справи.

Правда, про що можна говорити з владою, яка не згадує наших хлопців, що гинуть кожен день на передовій? Уже навіть смерть наших захисників перейшла у фазу буденності. Чому глава держави не відвідує родини полеглих бійців? А то у нас виходить серйозний контраст. Людей, які віддають життя за державу згадують раз на пів року, а про тих, хто боровся за владую, згадують відразу ж. Їх провідують та нагороджують. Влада тут як тут. Це є демонстрація захисту автократії. Думаю, якби наші можновладці кожен день вшановували пам’ять загиблих бійців, можливо б вони взялися за голови і, нарешті, зрозуміли що відбувається в країні?

Але вони уперто не збираються звертати увагу на причини проблем і борються з їх наслідками. Вони не схотіли зрозуміти, чому прийшли люди під парламент. Ще раз кажу: влада мала б провести публічний діалог з мітингувальниками. Але замість нього вона вдалася до застосування сили. Я засуджую такі дії. Їх у демократичній країні бути не повинно. Так само я не підтримую дії Саакашвілі, який пішов на прорив кордону. Це його не красить.

Не треба даній ситуації уподібнюватися до влади і діяти дзеркально. По відношенню до Саакашвілі застосували незаконні методи. Не можна вдаватися до помсти і діяти у такому ж стилі, як поступили по відношенню до тебе. Президент порушив закон, коли надав незаконне громадянство і незаконно його відібрав. Потім Саакашвілі вирішив знехтувати українськими законами і прорвати кордон із Польщею та застосувати силу. Свої права потрібно захищати цивілізовано. Тоді тебе оцінять і почують набагато більше людей.

Крім того, Саакашвілі не впорався з покладеною на нього відповідальністю. Бо використання ентузіазму людей покладає відповідальність на їх організаторів. Дуже сподіваюся, що Україна таки матиме справедливих і люблячих її правителів. Зрештою, вона на це заслуговує після загибелі Небесної Сотні і тисяч бійців з Небесної Гвардії".